Выставка собак Херсон. КФСУ. Порода. Собаки и собачники. Любим животных. Ринг собак. Лето. Дети.

Выставка собак в Херсоне состоялась на месте херсонской крепости.

Херсо́нська форте́ця — фортеця у місті Херсоні, збудована у 1778–1787 р.р.
У теперішній час залишки валів та воріт фортеці розташовані на території міського парку (парк Херсонська Фортеця).
Херсонська фортеця була закладена 8 вересня 1778 року за проектом головного архітектора Адміралтейств-колегії М. Ветошнікова. У процесі будівництва першочерговий проект піддався значному корегуванню та змінам інженерами І. Ганнібалом, І. Германом та К. Гаксом, і в 1784—1785 р. був остаточно перероблений новим керівником будівельних робіт М. Корсаковим. До 1788 р. будівництво фортеці було практично завершене. На той час вона стала зразком земляного фортифікаційного будівництва. Фортеця мала видовжену зіркоподібну форму. Довкола неї було вирито рів та насипано земляний вал, на бастіонах якого було встановлено 220 гармат, а всередині знаходився комплекс адміністративних та виробничих будівель.
Визначною пам'яткою архітектури став ансамбль Палацової площі, розташованої в центрі фортеці. Над його створенням працювали відомі архітектори: І. Ситников, Микола Казаков, Клод Буржуа, Антуан Вектен, Карл Гагендорф та ін.
Палацова площа була оформлена з півночі — палацом Потьомкіна, зі сходу — будівлею монетного двору, з півдня — арсеналом та з заходу — Катерининським собором.
До початку 1787 р. Херсон розділявся на 4 частини: центральну — фортецю, Військовий форштадт — на схід від фортеці, Північний форштадт — у північно-західному напрямі, та Грецьке (купецьке) місто — на захід вздовж берега до рукава р. Конки, що відділяла Карантинний острів. Херсонську фортецю утворював ряд бастіонних споруд з равелінами та цитаделлю, один бік якої виходи на берег р. Дніпро. В польовому арсеналі знаходилося до 600 гармат, значна частина яких, разом із рушницями та різноманітними боєприпасами була перевезена сюди з ліквідованої фортеці Святої Єлизавети. У кам'яних казармах, що були розраховані на 24 000 солдатів, розташовувалось 8 піхотних полків: Козловський, Рязький, Тамбовський, Муромський, Курський, Полоцький, Херсонський та Єлецький. Також на території фортеці розміщувалися інженерна рота й внутрішній гарнізонний батальйон.
На території Херсонської фортеці також розташовувались магазини провіанту, від 7 до 11 фортечних порохових льохів, комендантський двір, квартири чинів фортечного відомства, лабораторія набоїв, гауптвахта з військовими арештантами, артилерійська майстерня, соборна церква Святої Катерини з дерев'яною дзвіницею, та палац князя Потьомкіна.
Між валами фортеці було розміщено декілька брам, з яких Московська (Санкт-Петербурзька) з'єднувала фортецю з Військовим форштадтом, а Очаківська брама з підйомним мостом вела через рів до купецького міста.
З багатьох будівель фортеці досі збереглися лише Катерининський собор, арсенал, пороховий льох (перероблений під сучасний ресторан), а також дві брами: Очаківська та Московська. У 1953 р. на території фортеці був закладений парк ім. Ленінського комсомолу та поступово майже всі фортечні рови було засипано.